ѕотенц≥ал в≥тровоњ енерг≥њ в ”крањн≥
”крањна маЇ потужн≥ ресурси в≥тровоњ енерг≥њ: р≥чний техн≥чний
в≥троенергетичний потенц≥ал дор≥внюЇ 30 млрд. результат≥ обробки статистичних метеоролог≥чних даних по швидкост≥ та
повторюваност≥ швидкост≥ в≥тру проведено районуванн¤ територ≥њ ”крањни по
швидкост¤х в≥тру ≥ визначено питомий енергетичний потенц≥ал в≥тру на р≥зн≥й
висот≥ в≥дпов≥дно до зон районуванн¤.
ѕриведен≥ дан≥ Ї базовими при впровадженн≥ в≥троенергетичного обладнанн¤ ≥
призначен≥ до використанн¤ проектувальниками об'Їкт≥в в≥троенергетики дл¤
встановленн¤ оптимальноњ потужност≥ в≥троагрегат≥в та
тилу енерг≥њ (електрична або механ≥чна) дл¤ ефективного њњ виробництва в
конкретн≥й м≥сцевост≥.
¬ умовах ”крањни за допомогою в≥троустановок
можливим Ї використанн¤ 15¸19% р≥чного об'Їму енерг≥њ в≥тру, що проходить кр≥зь перетин поверхн≥
в≥троколеса. ќч≥куван≥ обс¤ги виробництва електроенерг≥њ з 1 м2 перетину
площ≥ в≥троколеса в перспективних рег≥онах складають 800¸1000 к¬т´год/м2 за
р≥к.
«астосуваннн¤ в≥троустановок дл¤ виробництва
електроенерг≥њ в промислових масштабах найб≥льш ефективно в рег≥онах ”крањни,
де середньор≥чна швидк≥сть в≥тру > 5 м/с: на јзово-„орноморському узбережж≥,
в ќдеськ≥й, ’ерсонськ≥й, «апор≥зьк≥й, ƒонецьк≥й, Ћуганськ≥й, ћиколањвськ≥й
област¤х, ј– рим та в район≥ арпат.
≈ксплуатац≥¤ тихох≥дних багатолопатевих в≥троустановок з п≥двищеним обертаючим моментом дл¤
виконанн¤ механ≥чноњ роботи (помолу зерна, п≥дн¤тт¤
та перекачки води ≥ т.п.) Ї ефективною практично на вс≥й територ≥њ ”крањни.
¬≥троенергетика
”крањни маЇ достатн≥й досв≥д виробництва, проектуванн¤, буд≥вництва,
експлуатац≥њ та обслуговуванн¤ ¤к в≥троенергетичних установок, так ≥
в≥троенергетичних станц≥й; в крањн≥ Ї достатньо високий науково-техн≥чний
потенц≥ал ≥ розвинена виробнича база. ¬ останн≥й час розвитку
в≥троенергетичного сектора спри¤Ї державна п≥дтримка, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю
≥н≥ц≥атив по удосконаленню законодавства, структури керуванн¤, створенню
виг≥дних умов дл¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в.
–еал≥зац≥¤ державних нац≥ональних програм в галуз≥ в≥троенергетики на 2010
р≥к передбачаЇ загальне р≥чне виробництво електроенерг≥њ на
в≥троелектростанц≥¤х та автономних в≥троустановках
близько 5,71 млн. ћ¬т´год; що дозволить забезпечити б≥л¤ 2,5 в≥дсотк≥в в≥д
загального р≥чного електроспоживанн¤ в ”крањн≥.
¬икористанн¤ представлених в атлас≥ даних по потенц≥алу в≥тровоњ енерг≥њ
значно спрощуватиме ≥ здешевлюватиме роботи по вибору та проектуванню
в≥троенергетичного обладнанн¤ та об'Їкт≥в в≥троенерегетики.
ѕитомий енергетичний потенц≥ал в≥тровоњ енерг≥њ в ”крањн≥
|
є району |
—ередньор≥чна швидк≥сть в≥тру, Vср, м/с |
¬исота,
м |
ѕриродний потенц≥ал в≥тру, к¬т´год/м2
р≥к |
“ехн≥чно-дос¤жний потенц≥ал в≥тру, к¬т´год/м2
р≥к |
|
1 |
<4,25 |
15 |
1120 |
200 |
|
30 |
1510 |
280 |
||
|
60 |
2030 |
375 |
||
|
100 |
2530 |
460 |
||
|
2 |
4,5 |
15 |
2010 |
390 |
|
30 |
2710 |
520 |
||
|
60 |
3640 |
700 |
||
|
100 |
4540 |
850 |
||
|
3 |
5,0 |
15 |
2810 |
520 |
|
30 |
3790 |
690 |
||
|
60 |
5100 |
860 |
||
|
100 |
6350 |
975 |
||
|
4 |
5,5 |
15 |
3200 |
620 |
|
30 |
4320 |
830 |
||
|
60 |
5810 |
1020 |
||
|
100 |
7230 |
1150 |
ѕотенц≥ал
сон¤чноњ енерг≥њ в ”крањн≥
¬
результат≥ обробки статистичних метеоролог≥чних даних по надходженню сон¤чноњ
рад≥ац≥њ визначено питом≥ енергетичн≥ показники з надходженн¤ сон¤чноњ енерг≥њ
та розпод≥л енергетичного потенц≥алу сон¤чного випром≥нюванн¤ дл¤ кожноњ з
областей ”крањни.
—ередньор≥чна
к≥льк≥сть сумарноњ сон¤чноњ рад≥ац≥њ, що поступаЇ на 1 м2 поверхн≥,
на територ≥њ ”крањни знаходитьс¤ в межах: в≥д 1070 к¬т´год/кв.м в п≥вн≥чн≥й частин≥ ”крањни до 1400 к¬т´год/м2 ≥ вище в ј– рим.
ѕотенц≥ал
сон¤чноњ енерг≥њ в ”крањн≥ Ї достатньо високим дл¤ широкого впровадженн¤ ¤к
теплоенергетичного, так ≥ фотоенергетичного
обладнанн¤ практично в ус≥х област¤х. “ерм≥н ефективноњ експлуатац≥њ гел≤оенергетичного обладнанн¤ в п≥вденних област¤х ”крањни
- 7 м≥с¤ц≥в (з кв≥тн¤ по жовтень), в п≥вн≥чних област¤х 5 м≥с¤ц≥в (з травн¤ по
вересень). ‘отоенергетичне обладнанн¤ може достатньо
ефективно експлуатуватис¤ на прот¤з≥ всього року.
¬ кл≥матометеоролог≥чних умовах ”крањни дл¤
сон¤чного теплопостачанн¤ ефективним Ї застосуванн¤ плоских сон¤чних
колектор≥в, ¤к≥ використовують ¤к пр¤му, так ≥ розс≥¤ну сон¤чну рад≥ац≥ю. онцентруюч≥ сон¤чн≥ колектори можуть бути достатньо
ефективними т≥льки в п≥вденних рег≥онах ”крањни.
ƒостатньо
високий р≥вень готового до сер≥йного виробництва та широкий д≥апазон можливого
застосуванн¤ в ”крањн≥ обладнанн¤ сон¤чноњ тепловоњ енергетики показуЇ, що дл¤
масштабного впровадженн¤ ≥ отриманн¤ значноњ економ≥њ паливно-енергетичих
ресурс≥в необх≥дно лише п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ виробник≥в до випуску великих
парт≥й такого обладнанн¤.
ѕеретворенн¤
сон¤чноњ енерг≥њ в електричну енерг≥ю в умовах ”крањни сл≥д ор≥Їнтувати в першу
чергу на використанн¤ фотоелектричних пристроњв. Ќа¤вн≥сть значних запас≥в
сировини, промисловоњ та науково-техн≥чноњ бази дл¤ виготовленн¤
фотоелектричних пристроњв може забезпечити сповна не т≥льки потреби
в≥тчизн¤ного споживача, але й представл¤ти дл¤ експортних поставок б≥льше двох
третин виробленоњ продукц≥њ.
ѕриведен≥ енергетичн≥ показники з надходженн¤ сон¤чноњ рад≥ац≥њ Ї базовими
при впровадженн≥ сон¤чного енергетичного обладнанн¤ ≥ рекомендуютьс¤ до
використанн¤ в першу чергу проектувальниками об'Їкт≥в сон¤чноњ енергетики дл¤
вибору типу обладнанн¤ (сон¤чн≥ теплов≥, фотоелектричн≥ установки) та дл¤
встановленн¤ њх оптимальноњ потужност≥ ≥ терм≥ну ефективноњ експлуатац≥њ
обладнанн¤ в конкретн≥й м≥сцевост≥.
—умарний
р≥чний потенц≥ал сон¤чноњ енерг≥њ на територ≥њ ”крањни
|
є п/п |
ќбласт≥ |
ѕотенц≥ал сон¤чноњ енерг≥њ ћ¬т´год/р≥к |
||
|
«агальний потенц≥ал (´109) |
“ехн≥чний потенц≥ал (´107) |
ƒорц≥льно-економ≥чний потенц≥ал (´105) |
||
|
1 |
¬≥нницька |
30,8 |
14,8 |
2,3 |
|
2 |
¬олинська |
21,8 |
10,5 |
1,6 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
37,6 |
18 |
2,8 |
|
4 |
ƒонецька |
33 |
15,8 |
2,5 |
|
5 |
∆итомирська |
32,3 |
15,5 |
2,4 |
|
6 |
«акарпатська |
15,5 |
7,5 |
1,2 |
|
7 |
«апор≥зька |
34,8 |
16,7 |
2,6 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
16,4 |
7,9 |
1,2 |
|
9 |
ињвська |
31,5 |
15,5 |
2,4 |
|
10 |
≥ровоградська |
28,8 |
13,8 |
2,2 |
|
11 |
Ћуганська |
34 |
16,3 |
2,5 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
25,4 |
12,2 |
1,9 |
|
13 |
ћиколањвська |
32,5 |
15,6 |
2,4 |
|
14 |
ќдеська |
45,4 |
21,8 |
3,4 |
|
15 |
ѕолтавська |
31,9 |
15,3 |
2,4 |
|
16 |
–≥вненська |
21,8 |
10,5 |
1,6 |
|
17 |
—умська |
26 |
12,5 |
2,0 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
16,3 |
7,8 |
1,2 |
|
19 |
’арк≥вська |
35,4 |
17 |
2,7 |
|
20 |
’ерсонська |
38,4 |
18,4 |
2,9 |
|
21 |
’мельницька |
24,3 |
11,6 |
1,8 |
|
22 |
„еркаська |
24,2 |
11,6 |
1,8 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
9,6 |
4,6 |
0,7 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
34,2 |
16,4 |
2,6 |
|
25 |
ј– рим |
36,5 |
17,5 |
2,7 |
|
|
¬сього |
718,4 |
345,1 |
53,8 |
≈нергетичний
потенц≥ал малих р≥к ”крањни
”крањна
маЇ потужн≥ ресурси г≥дроенерг≥њ малих р≥к -загальний
г≥дроенергетичний потенц≥ал малих р≥к ”крањни становить б≥л¤ 12,5 млрд. к¬т´год., що складаЇ б≥л¤ 28% загального г≥дро потенц≥ал у вс≥х
р≥к ”крањни.
—творено
базу даних по розпод≥лу енергетичного потенц≥алу малих р≥к по област¤х ”крањни.
оливанн¤ осереднених даних по загальному потенц≥алу в ”крањн≥ досить незначн≥,
тод≥ ¤к дан≥ по техн≥чному та доц≥льно-економ≥чному потенц≥алу малих р≥к
потребують уточненн¤ - в звичайних ситуац≥¤х не менше одного разу в 5 рок≥в, а
в вин¤ткових випадках - щор≥чно.
√оловною
перевагою малоњ г≥дроенергетики Ї дешевизна електроенерг≥њ, генерованоњ на
г≥дроелектростанц≥¤х; в≥дсутн≥сть паливноњ складовоњ в процес≥ отриманн¤
електроенерг≥њ при впровадженн≥ малих г≥дроелектростанц≥й даЇ позитивний
економ≥чний та еколог≥чний ефект.
ѕервинним джерелом енерг≥њ дл¤ малоњ г≥дроенергетики с г≥дропотенц≥ал
малих р≥чок; верхн¤ межа потужност≥ г≥дроенергетичного обладнанн¤ становить 30
ћ¬т. «г≥дно м≥жнародноњ класиф≥кац≥њ за нормативом ќќЌ, до малих
г≥дроелектростанц≥й (ћ√≈—) в≥днос¤ть г≥дроелектростанц≥њ потужн≥стю в≥д 1 до 30
ћ¬т, до м≥н≥√≈— - в≥д 100 до 1000 к¬т, до м≥кро√≈— -не б≥льше 100 к¬т.
ѕри
використанн≥ г≥дропотенц≥алу малих р≥чок ”крањни
можна дос¤гти значноњ економ≥њ паливно-енергетичних ресурс≥в, причому розвиток
малоњ г≥дроенергетики спри¤тиме децентрал≥зац≥њ загальноњ енергетичноњ системи,
чим зн≥ме р¤д проблем ¤к в енергопостачанн≥ в≥ддалених ≥ важкодоступних район≥в
с≥льськоњ м≥сцевост≥, так ≥ в керуванн≥ г≥гантськими енергетичними системами;
при цьому вир≥шуватиметьс¤ ц≥лий комплекс проблем в економ≥чн≥й, еколог≥чн≥й та
соц≥альн≥й сферах життЇд≥¤льност≥ та господарюванн¤ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, в
тому числ≥ ≥ районних центр≥в.
ћал≥
√≈—, м≥н≥- та м≥кро√≈—
можуть стати потужною основою енергозабезпеченн¤ дл¤ вс≥х рег≥он≥в «ах≥дноњ
”крањни, а дл¤ де¤ких район≥в «акарпатськоњ та „ерн≥вецькоњ областей - джерелом
повного самоенерго-забезпеченн¤.
ƒл¤ вир≥шенн¤ проблем розвитку малоњ г≥дроенергетики ”крањна маЇ достатн≥й
науково-техн≥чний потенц≥ал ≥ значний досв≥д в галуз≥ проектуванн¤ ≥ розробки
конструкц≥й г≥дротурб≥нного обладнанн¤, досл≥дженн¤ г≥дроенергетичного
потенц≥алу малих р≥чок, вир≥шенн¤ водогосподарських та еколог≥чних проблем при
буд≥вництв≥ г≥дроелектростанц≥й. ”крањнськ≥ п≥дприЇмства мають необх≥дний
виробничий потенц≥ал дл¤ створенн¤ в≥тчизн¤ного обладнанн¤ малих √≈—.
|
є п/п |
ќбласт≥ |
ѕотенц≥ал сон¤чноњ |
||
|
«агальний потенц≥ал |
“ехн≥чний потенц≥ал |
ƒорц≥льно-економ≥чний потенц≥ал |
||
|
1 |
¬≥нницька |
360 |
238 |
108 |
|
2 |
¬олинська |
115 |
76 |
35 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
101 |
67 |
30 |
|
4 |
ƒонецька |
189 |
125 |
57 |
|
5 |
∆итомирська |
336 |
222 |
101 |
|
6 |
«акарпатська |
4532 |
2991 |
1357 |
|
7 |
«апор≥зька |
51 |
33 |
15 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
399 |
263 |
120 |
|
9 |
ињвська |
200 |
132 |
60 |
|
10 |
≥ровоградська |
170 |
112 |
51 |
|
11 |
Ћуганська |
436 |
288 |
131 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
1814 |
1197 |
544 |
|
13 |
ћиколањвська |
157 |
104 |
47 |
|
14 |
ќдеська |
38 |
25 |
11 |
|
15 |
ѕолтавська |
396 |
261 |
119 |
|
16 |
–≥вненська |
304 |
201 |
91 |
|
17 |
—умська |
298 |
197 |
89 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
427 |
282 |
128 |
|
19 |
’арк≥вська |
268 |
177 |
80 |
|
20 |
’ерсонська |
2 |
2 |
1 |
|
21 |
’мельницька |
304 |
200 |
91 |
|
22 |
„еркаська |
331 |
219 |
99 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
884 |
583 |
265 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
178 |
118 |
54 |
|
25 |
ј– рим |
211 |
139 |
63 |
|
|
¬сього |
12501 |
8252 |
3747 |
≈нергетичний потенц≥ал б≥омаси в ”крањн≥
≈нергетична ефективн≥сть б≥оенергетики достатньо висока дл¤ того, щоб
вид≥лити њњ в окремий напр¤м енергетичного господарства; в ”крањн≥ ≥снуЇ
достатн≥й енергетичний потенц≥ал практично вс≥х вид≥в б≥омаси ≥ необх≥дна
науково-техн≥чна та промислова база дл¤ розвитку даноњ галуз≥ енергетики.
ѕоказники
енергетичного потенц≥алу б≥омаси в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д потенц≥алу ≥нших
в≥дновлюваних джерел енерг≥њ тим, що, окр≥м кл≥матометеоролог≥чних
умов, енергетичний потенц≥ал б≥омаси в крањн≥ в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д
багатьох ≥нших фактор≥в, в першу чергу в≥д р≥вн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.
≈нергетичний потенц≥ал б≥омаси представлено такими њњ складовими -
енергетичним потенц≥алом тваринницькоњ с≥льськогосподарськоњ ≥ рослинноњ с≥ьськогосподарськоњ б≥омаси та енергетичним потенц≥алом
в≥дход≥в л≥су.
ѕриведен≥ середньор≥чн≥ показники енергетичного потенц≥алу основних вид≥в
б≥омаси дл¤ енергетичних потреб можуть бути використан≥ дл¤ встановленн¤
потенц≥алу при врахуванн≥ в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в по зб≥льшенню або зменшенню
обс¤г≥в отриманоњ б≥омаси в розрахунковому роц≥. “ому дан≥ про на¤вн≥сть
кожного з вид≥в б≥омаси дл¤ енергетичних потреб в област¤х ”крањни потребують
щор≥чного обл≥ку, дан≥ про розпод≥л њњ енергетичного потенц≥алу в≥дпов≥дно
потребують щор≥чного перерахунку.
ќсновними технолог≥¤ми переробки б≥омаси, ¤к≥ можна рекомендувати до
широкого впровадженн¤ в даний час Ї: пр¤ме спалюванн¤, п≥рол≥з,
газиф≥кац≥¤, анаеробна ферментац≥¤ з утворенн¤м б≥газу,
виробництво спирт≥в та масел дл¤ одержанн¤ моторного палива.
ѕри обгрунтуванн≥ впровадженн¤ б≥оенергетичних
технолог≥й забезпеченн¤ охорони оточуючого середовища знезараженн¤м в≥дход≥в
б≥омаси часто пос≥даЇ перше м≥сце; в процес≥ переробки тваринницьких в≥дход≥в
та м≥ських ст≥чних вод, окр≥м знешкодженн¤ небезпечноњ м≥крофлори, гельм≥нт≥в
та нас≥нн¤ бур'¤н≥в, ¤к≥ попадають в грунт, в
поверхнев≥ та п≥дземн≥ води, усуваЇтьс¤ забрудненн¤ пов≥тр¤ в зонах њх
накопиченн¤.
¬ир≥шенн¤ агротехн≥чних проблем Ї не менш важливим фактором на користь
б≥оенергетики; причому в даному випадку сл≥д враховувати не т≥льки п≥двищенн¤
врожайност≥ за рахунок високо¤к≥сних добрив, але й зменшенн¤ на пол¤х шк≥дливоњ
м≥крофлори та небажаноњ рослинност≥.
≈коном≥чна ефективн≥сть б≥оенергетичного обладнанн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в
забезпечуЇтьс¤ правильним вибором технолог≥њ переробки б≥омаси та розташуванн¤м
обладнанн¤ в м≥сц¤х пост≥йного њњ накопиченн¤; важливим Ї також ефективне ≥, по
можливост≥, комплексне використанн¤ вс≥х отриманих в процес≥ переробки продукт≥в.
—умарний р≥чний потенц≥ал тваринницькоњ с≥льськогосподарськоњ б≥омаси в
”крањн≥
|
є п/п |
ќбласт≥ |
≥льк≥сть гною, млн. т/р≥к |
¬их≥д б≥огазу, млн. м3/р≥к. |
«ам≥щенн¤ орг. палива, т у.п./р≥к |
|
1 |
¬≥нницька |
17,9 |
891 |
713 |
|
2 |
¬олинська |
11,0 |
527 |
422 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
20,8 |
110 |
880 |
|
4 |
ƒонецька |
15,3 |
794 |
635 |
|
5 |
∆итомирська |
15,1 |
725 |
580 |
|
6 |
«акарпатська |
4,7 |
243 |
194 |
|
7 |
«апор≥зька |
15,4 |
771 |
617 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
7,3 |
358 |
287 |
|
9 |
ињвська |
16,8 |
864 |
692 |
|
10 |
≥ровоградська |
11,8 |
589 |
471 |
|
11 |
Ћуганська |
11,4 |
557 |
454 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
13,5 |
665 |
532 |
|
13 |
ћиколањвська |
10,5 |
518 |
414 |
|
14 |
ќдеська |
14,1 |
733 |
587 |
|
15 |
ѕолтавська |
17,5 |
868 |
694 |
|
16 |
–≥вненська |
10,4 |
498 |
398 |
|
17 |
—умська |
13,0 |
640 |
512 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
11,6 |
561 |
449 |
|
19 |
’арк≥вська |
18,1 |
906 |
725 |
|
20 |
’ерсонська |
12,7 |
627 |
501 |
|
21 |
’мельницька |
16,5 |
790 |
632 |
|
22 |
„еркаська |
13,6 |
682 |
545 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
6,1 |
304 |
243 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
17,7 |
856 |
685 |
|
25 |
ј– рим |
12,3 |
639 |
511 |
|
|
¬сього |
335,1 |
16706 |
13373 |
|
є п/п |
ќбласт≥ |
Ѕ≥омаса зерно-бобових
культур, тис. ћ¬т год/р≥к |
Ѕ≥омаса сон¤шника, тис. ћ¬т год/р≥к |
–ослинн≥ в≥дходи кукурудзи, тис. ћ¬т год/р≥к |
–ослинн¤ в≥дходи овоч≥в в≥дкритого ≥ закритого грунту, тис. ћ¬т год/р≥к |
|
1 |
¬≥нницька |
2400 |
1197 |
2780 |
440 |
|
2 |
¬олинська |
200 |
0 |
170 |
200 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
1040 |
6232 |
5940 |
820 |
|
4 |
ƒонецька |
360 |
5244 |
3330 |
1060 |
|
5 |
∆итомирська |
470 |
3 |
320 |
300 |
|
6 |
«акарпатська |
70 |
23 |
710 |
210 |
|
7 |
«апор≥зька |
660 |
5720 |
3180 |
580 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
150 |
0 |
360 |
190 |
|
9 |
ињвська |
1140 |
88 |
1530 |
910 |
|
10 |
≥ровоградська |
950 |
4346 |
3580 |
310 |
|
11 |
Ћуганська |
820 |
4320 |
2090 |
570 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
270 |
0 |
270 |
310 |
|
13 |
ћиколањвська |
740 |
3598 |
1470 |
490 |
|
14 |
ќдеська |
1160 |
4484 |
3560 |
850 |
|
15 |
ѕолтавська |
1830 |
2843 |
3660 |
500 |
|
16 |
–≥вненська |
200 |
0 |
310 |
230 |
|
17 |
—умська |
1120 |
488 |
1290 |
330 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
1110 |
0 |
670 |
240 |
|
19 |
’арк≥вська |
1210 |
4466 |
2990 |
580 |
|
20 |
’ерсонська |
570 |
2260 |
2300 |
700 |
|
21 |
’мельницька |
1480 |
6 |
2490 |
330 |
|
22 |
„еркаська |
1740 |
1466 |
3550 |
600 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
290 |
7 |
1490 |
230 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
700 |
71 |
950 |
360 |
|
25 |
ј– рим |
130 |
1102 |
960 |
730 |
|
|
¬сього |
21110 |
47964 |
49950 |
12070 |
ѕотенц≥ал
рослинноњ с≥льськогосподарськоњ б≥омаси в ”крањн≥
|
є п/п |
ќбласт≥ |
ќсереднений обТЇм в≥дход≥в дл¤ використанн¤ у
вигл¤д≥ палива, тис. м3/р≥к |
≈нергозбереженн¤ в≥дход≥в дл¤ використанн¤ у вигл¤д≥ палива, тис. т у.п./р≥к |
|
1 |
¬≥нницька |
36,4 |
7,1 |
|
2 |
¬олинська |
7,4 |
15,2 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
0 |
0 |
|
4 |
ƒонецька |
0 |
0 |
|
5 |
∆итомирська |
65,7 |
12,9 |
|
6 |
«акарпатська |
0 |
0 |
|
7 |
«апор≥зька |
0 |
0 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
12,5 |
2,4 |
|
9 |
ињвська |
69,4 |
13,6 |
|
10 |
≥ровоградська |
0 |
0 |
|
11 |
Ћуганська |
0 |
0 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
47,3 |
9,3 |
|
13 |
ћиколањвська |
0 |
0 |
|
14 |
ќдеська |
0 |
0 |
|
15 |
ѕолтавська |
0 |
0 |
|
16 |
–≥вненська |
111 |
21,8 |
|
17 |
—умська |
30,5 |
6 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
22,9 |
4,5 |
|
19 |
’арк≥вська |
0 |
0 |
|
20 |
’ерсонська |
0 |
0 |
|
21 |
’мельницька |
28,5 |
5,6 |
|
22 |
„еркаська |
24,8 |
4,9 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
20,8 |
2,1 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
48,2 |
9,5 |
|
25 |
ј– рим |
0 |
0 |
¬—№ќ√ќ
|
585,4 |
114,9 |
|
ѕотенц≥ал
геотермальноњ енерг≥њ в ”крањн≥
”крањна
маЇ значн≥ ресурси геотермальноњ енерг≥њ, загальний потенц≥ал ¤ких в програм≥
державноњ п≥дтримки розвитку нетрадиц≥йних та в≥дновлюваних джерел енерг≥њ та
малоњ г≥дро- та теплоенергетики оц≥нюЇтьс¤ величиною
438´10 к¬т´год на р≥к, що екв≥валентно запасам палива в обс¤з≥
50´106 т у.п.
√еотермальн≥
ресурси ”крањни представл¤ють собою перш за все термальн≥ води ≥ тепло нагр≥тих
сухих г≥рських пор≥д. р≥м цього, до перспективних дл¤ використанн¤ в
промислових масштабах можна в≥днести ресурси нагр≥тих п≥дземних вод, ¤к≥
вивод¤тьс¤ з нафтою та газом д≥ючими свердловинами нафто-газових
родовищ.
ƒосить
перспективним напр¤мком енергозбер≥гаючоњ технолог≥чноњ пол≥тики, що дозвол¤Ї
забезпечити значну економ≥ю традиц≥йного палива, с використанн¤ геотермальноњ
енерг≥њ дл¤ опаленн¤, водопостачанн¤ ≥ кондиц≥юванн¤ пов≥тр¤ в житлових та
громадських будинках ≥ спорудах в м≥стах ≥ с≥льськ≥й м≥сцевост≥, а також
технолог≥чне використанн¤ глибинного тепла «емл≥ в р≥зних галуз¤х промисловост≥
≥ с≥льського господарства.
Ќайб≥льш поширеним ≥ придатним в даний час до техн≥чного використанн¤
джерелом геотермальноњ енерг≥њ в ”крањн≥ Ї геотермальн≥ води, прогнозний
енергетичний потенц≥ал ¤ких представлено в атлас≥.
ѕодальша
стратег≥¤ розвитку геотермальноњ енергетики в ”крањн≥ пол¤гаЇ в першочерговому
розвитку найб≥льш п≥дготовлених до практичноњ реал≥зац≥њ технолог≥й
геотермального теплопостачанн¤ населених пункт≥в ≥ с≥льськогосподарських об Їкт≤в та в частковому переор≥Їнтуванню науково-техн≥чноњ
бази ≥снуючих геологорозв≥дувальних та нафтодобувних орган≥зац≥й, завантаженн¤
¤ких знижено внасл≥док виснаженн¤ в ”крањн≥ запас≥в нафти та газу. ќдним ≥з
перспективних напр¤м≥в розвитку геотермальноњ енергетики Ї створенн¤
комб≥нованих енерготехнолог≥чних вузл≥в дл¤ отриманн¤
електроенерг≥њ, теплоти та ц≥нних компонент≥в, що м≥ст¤тьс¤ в геотермальних
теплонос≥¤х.
« точки зору еколог≥њ негативний вплив на оточуюче середовище при
експлуатац≥њ геотермальних родовищ значно менший, н≥ж при застосуванн≥ традиц≥йних
енергосистем. Ќов≥тн≥ технолог≥њ дозвол¤ють звести негативний вплив, що виникаЇ
при експлуатац≥њ геотермальних джерел енерг≥њ, до м≥н≥муму. ќц≥нки, зроблен≥
р¤дом орган≥зац≥й, показали, що розвиток систем геотермального теплопостачанн¤
дозволить не т≥льки економити орган≥чне паливо, але й спрощувати вир≥шенн¤
еколог≥чних проблем дл¤ створенн¤ спри¤тливих сан≥тарних та житлових умов житт¤
≥ прац≥ населенн¤.
|
є п/п |
ќбласт≥ |
≥льк≥сть теплонос≥¤, що видобуваЇтьс¤ при
експлуатац≥њ з п≥дтримкою пластового тиску, тис. м3/добу |
“епловий потенц≥ал термальних вод, ћ¬т |
–≥чна економ≥¤, тис. т у.п. |
|
1 |
¬≥нницька |
0 |
0 |
0 |
|
2 |
¬олинська |
0 |
0 |
0 |
|
3 |
ƒн≥пропетровська |
0 |
0 |
0 |
|
4 |
ƒонецька |
0 |
0 |
0 |
|
5 |
∆итомирська |
0 |
0 |
0 |
|
6 |
«акарпатська |
239,4 |
490 |
510 |
|
7 |
«апор≥зька |
0 |
0 |
0 |
|
8 |
≤вано-‘ранк≥вська |
0 |
0 |
0 |
|
9 |
ињвська |
0 |
0 |
0 |
|
10 |
≥ровоградська |
0 |
0 |
0 |
|
11 |
Ћуганська |
0 |
0 |
0 |
|
12 |
Ћьв≥вська |
0 |
0 |
0 |
|
13 |
ћиколањвська |
1620 |
2820 |
1900 |
|
14 |
ќдеська |
1350 |
2350 |
1600 |
|
15 |
ѕолтавська |
5,9 |
9,2 |
9,9 |
|
16 |
–≥вненська |
0 |
0 |
0 |
|
17 |
—умська |
4,2 |
15,8 |
17 |
|
18 |
“ерноп≥льська |
0 |
0 |
0 |
|
19 |
’арк≥вська |
0,4 |
1,3 |
1,4 |
|
20 |
’ерсонська |
2430 |
4230 |
2900 |
|
21 |
’мельницька |
0 |
0 |
0 |
|
22 |
„еркаська |
0 |
0 |
0 |
|
23 |
„ерн≥вецька |
0 |
0 |
0 |
|
24 |
„ерн≥г≥вська |
37,2 |
58,3 |
62,7 |
|
25 |
ј– рим |
21600 |
37600 |
25600 |
¬—№ќ√ќ
|
585,4 |
47574,6 |
32601 |
|
